прізвище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
про́звище — а, ср. Название, данное человеку в шутку, в насмешку и т. п. (обычно содержащее в себе указание на какую л. заметную черту его характера, наружности, деятельности и т. п.). Тереховы вообще всегда отличались религиозностью, так что им даже дали… … Малый академический словарь
прізвище — [пр’і/звиешчеи] шча, м. (ў) шч і … Орфоепічний словник української мови
Мар'янович — 1 іменник чоловічого роду, істота по батькові Мар янович 2 прізвище сербське прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Мар янович прізвище українське або польське прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в… … Орфографічний словник української мови
Моро — прізвище італійське прізвище Моро прізвище французьке прізвище … Орфографічний словник української мови
Франко — прізвище іспанське прізвище Франко 1 прізвище українське прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Франко 2 іменник чоловічого роду, істота українське чоловіче ім я … Орфографічний словник української мови
прозвище — прозвище, прозвища, прозвища, прозвищ, прозвищу, прозвищам, прозвище, прозвища, прозвищем, прозвищами, прозвище, прозвищах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
прозвище — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? прозвища, чему? прозвищу, (вижу) что? прозвище, чем? прозвищем, о чём? о прозвище; мн. что? прозвища, (нет) чего? прозвищ, чему? прозвищам, (вижу) что? прозвища, чем? прозвищами, о чём? о… … Толковый словарь Дмитриева
прозвище — а; ср. Название, данное человеку в шутку, в насмешку и т.п. (обычно содержащее в себе указание на какую л. заметную черту его характера, наружности, деятельности и т.п.) Обидное про/звище. Дать про/звище кому л. Иметь про/звище … Словарь многих выражений
President of Ukraine — Президент України … Wikipedia